З 1000 км, що Дніпро протікає в Україні, 900 км – це водосховища.
Затоплені тисячі міст і сіл, десятки приток Дніпра постійно перекачуються насосами, нівелюючи уявні вигоди від виробництва електроенергії на гес. Під водою опинились 7 тис км2 земель(площа Кіпру, для порівняння, 9 тис км2). Хвилі штучних “морів” щороку підмивають береги, утворюються величезні тріщини, в воду сповзають сотні метрів.
Починаючи з липня, вода цвіте, смердить, щоліта масово дохне риба в цьому киселі.
На дамбах не має коридорів для міграції риби, що сильно вплинуло на біорізноманіття.
Маю мрію, що всі моря Дніпровського каскаду будуть спущені(звісно не в такому форматі як зараз Каховське море), щоб відкрились пороги, плавні, “було видно, було чути, як реве Ревучий”