Змієві вали – відомі з народних казок . Згідно легенди, Котигорошко переміг Змія, запряг його у великого плуга, і проорав велику борозну аж до самого Дніпра.
Насправді, 950 км земляних насипів висотою до 8-10 метрів насипались не одним Котигорошком, а багатьма людьми, починаючи з 5 ст. до н.е.
Одні з самих масштабних валів були південніше Києва. Зокрема, Малого і Великого Ходосіївських городищ.
Мале Ходосіївське городище датується ранньою залізною добою (VI–V століття до нашої ери) й колись слугувало укріпленим поселенням скіфів-орачів. Захист поселення забезпечував величезний земляний вал довжиною 10-12 кілометрів, який місцями досягає 8 метрів заввишки. Деякі ділянки валу досі мають помітний оборонний рів. У період Київської Русі цей вал був інтегрований до системи Змієвих валів, які слугували останньою лінією оборони перед столицею.
Велике Ходосівське городище є однією з трьох найбільших археологічних пам’яток лісостепової зони Україн, датується ранньою залізною добою. Головний вал городища має форму підкови розміром 4,5 на 3,0 км, його загальна довжина сягає 10–12 км, а висота місцями досягає 8 метрів. У деяких ділянках під валом досі проглядається стародавній оборонний рів, хоча він частково засипаний землею. Вся площа, обмежена валом, становить близько 1–2 тисяч гектарів. У період Київської Русі цей вал був включений до системи оборони, що слугувала останнім захисним бар’єром перед Києвом.
Маршрут проходить частково вздовж його валу, що вражає і досі
