Категорія: Наддніпрянщина

Витачів – одне з найдавніших поселень на Дніпрі, люди постійно мешкали тут як мінімум з 4ст. В історичних хроніках згадується порт, на річковому шляху “з варяг у греки”.

Рельєф місцевості дуже різноманітний, тут знаходиться одна з найвищих точок Дніпровських круч – гора Красуха – 191м. Цікаво, що вона є насипаним на високій кручі курганом, який датується 2-4 ст н.е. Крім того, навколо Витачева є ще десяток курганів, приблизно того ж часу.

Згадки про місто Витачів відносять ще до Х ст., як про великий порт,  у праці імператора Констянтина Багрянородного «Про управління імперією». Витичів згадується також і в «Повісті минулих літ» у 1100 р., коли в ньому збирались Руські князі на з’їзді, скликаному Святополком Святославовичем та Володимиром Мономахом. Свою значимість місто почало втрачати з розбудовою сусіднього Треполя. Було знищене монгольською навалою в 1240р.

У 1991 році було споруджено каплицю, за макетом Тараса Шевченка

Біля каплиці оглядовий майданчик і пекарня Витач.  Дуже зручно пити каву зі  свіжою випічкою.

На Південь від сучасного Витачева знаходяться вали городища Святополч, побудованого 1095 року київським князем Святополком для жителів міста Юр’їв, що тікали від кочівників половців. Але вже за два століття місто було знищене черговим набігом монгол. Зараз з валів городища відкривається гарна панорама на Дніпро.

У Витачеві можна зупинитись на ночівлю у Гнізді Річкового Птаха

“Оточений старими дубами та абрикосами, ця дика територія зустрічає відвідувача ідеальним відчуттям пригоди та самотності.Домівка площею 75м2 зі своєю великою терасою та панорамними вікнами виглядає на схід сонця та могутній Дніпро. Зранку ви почуєте, як пісня річкового птаха змішується з шумом води – це ідеальне місце для відпочинку, відновлення сил та набуття гармонії з природою.”

Село Івківці розташоване в Черкаській області, поблизу міста Чигирин, і відоме своєю багатою історією, культурною спадщиною і чудовими краєвидами.

Історія та археологічні знахідки

Місцевість навколо Івківців привертає увагу археологів завдяки численним знахідкам давніх поселень. Зокрема, у 2020 році в селі було виявлено могильник зарубинецької культури та скіфське поселення. Ці знахідки надають цінну інформацію про життя та побут населення залізної доби, що мешкало на цій території.

Поруч із селом знаходиться Семидубова гора, яка має особливе значення в місцевих легендах. За переказами, саме тут козаки перепоховали прах гетьмана Богдана Хмельницького. Хоча ця гіпотеза не має наукового підтвердження, вона додає особливого колориту місцевим переказам.

Крім того, неподалік розташоване Мотронинське городище — одне з найбільших городищ ранньоскіфського періоду, яке виникло в середині VII століття до н.е. Це свідчить про стратегічне значення цієї території в давнину.

Вітряний млин

У Івківцях зберігся вітряний млин, відомий як Одинцівський, збудований у 1906 році майстром Оксентієм Одинцем. Млин пережив численні історичні події, включаючи Другу світову війну, і залишався робочим до 1969 року.

У 2008 році місцеві мешканці, зокрема Назар Лавріненко, взялися за його реставрацію, зберігши автентичний вигляд споруди. Сьогодні млин є не лише туристичною атракцією, а й частиною освітнього проєкту, який знайомить відвідувачів із традиційними техніками помолу зерна.

Проєкт «Зерноленд»

Ідея створення інтерактивного етнографічного комплексу «Зерноленд» належить Назару Лавріненку. На території колишнього радянського колгоспу він заснував унікальний сільськогосподарський парк-музей, де поєднуються історія, ремесла та традиції.

Проєкт включає етнографічний музей, кузню, каламарню, майстерню ляльки-мотанки, ткацьку майстерню, папірню та гончарню. Відвідувачі можуть не лише ознайомитися з традиційними ремеслами, а й взяти участь у народних іграх, спробувати себе в давніх ремеслах та відвідати відреставрований вітряний млин.

Сучасний стан

Сьогодні Івківці приваблюють туристів своєю автентичністю та збереженими традиціями. Завдяки ініціативі Назара Лавріненка та команди «Зерноленду» село стало важливим осередком сільського туризму, популяризуючи історичну та культурну спадщину України.