Категорія: Полісся

Острів Хільча – острів на Київському морі, що входить до Дніпровсько-Тетерівського національного парку. Він приваблює мандрівників своєю дикою, недоторканою красою, багатою природою та особливою атмосферою безлюдного острова.

Де знаходиться Хільча?

Острів розташований навпроти дельти Тетерева на Київському морі. Дістатись сюди можна лише на човні. Стартувати зручно з Сухолуччя або Страхолісся.

Природа і географія острова

Хільча – це поєднання лісистої місцевості, заболочених ділянок і піщаних берегів. Тут ростуть високі верби й осокори, що створюють природну тінь і захищають від вітру. Острів має звивисту берегову лінію з невеликими затишними бухтами, де легко пристати на байдарці.

Навесні та восени рівень води може змінюватися, створюючи тимчасові лагуни й острови з піщаними косами. Це місце чудово підходить для спостереження за птахами, адже тут можна зустріти чапель, лелек, орланів і навіть рідкісного чорного лелеку.

Грибне царство Хільчі

Острів особливо цікавий для любителів грибів. Білі гриби тут ростуть як у Карпатах! Крім того, багато моховиків, опеньок, мухоморів.

Для одноденної подорожі на байдарці – Хільча – саме то, що треба!

Якщо ж хочеться більших відстаней і вражень – далі в морі є ще острів Берізки, що знаходиться на старому руслі Дніпра, до його затоплення водосховищем. На ньому є зручні місця для ночівлі в наметах.

Київське водосховище, або Київське море, з’явилося у 1964 році після будівництва Київської ГЕС. Ця штучна водойма кардинально змінила природу Київського Полісся, затопивши понад 50 сіл та історичні місцевості. Сьогодні це місце є поєднанням втраченого минулого, дикої природи та сучасних екологічних викликів.

Затоплені села та історичні місцевості

Під водами Київського моря зникли давні поселення, серед яких були місця з історією, що згадуються у літописах Київської Русі, стоянки первісних людей.

• Старосілля (Ольжич) – поселення XI століття, знищене повністю.
• Ошитки – мало дерев’яну церкву XVIII століття, яка не пережила затоплення.
• Сваром’я – одне з найбільших рибальських сіл регіону.
• Тарасовичі – козацьке поселення, відоме переправами через Дніпро.
• Новий Глібів і Старий Глібів – містили залишки давньоруських городищ.

Перед затопленням археологи намагалися врятувати артефакти, але значна частина залишків будівель, кладовищ та церков безслідно зникла під водою.

Тваринний і рослинний світ Київського моря

Незважаючи на своє техногенне походження, Київське море стало новим домом для різноманітних видів риб, птахів і звірів.

Рибний світ:

• Найпоширеніші види: щука, судак, лящ, окунь, карась, короп.
• Є також сом, вугор і навіть рідкісний стерлядь.

Птахи:

• Орлан-білохвіст – хижий птах, що гніздиться на берегах водойми.
• Скопа – рідкісний вид, що з’явився тут після утворення водосховища.
• Сірий журавель – мешкає на заболочених островах Київського моря.

Тварини:

• У прилеглих лісах мешкають лосі, козулі, дикі кабани, бобри.
• Уздовж берегової лінії часто зустрічаються видри, які полюють на рибу.

Рослинність:

• На мілинах сформувалися очеретяні та болотяні зарості, що стали природним фільтром для водосховища.
• У соснових і мішаних лісах уздовж берегів ростуть чорниця, брусниця, папороть, лікарські трави.

Чорнобильський радіаційний заповідник та Київське море

Північна частина Київського водосховища входить до зони відчуження ЧАЕС і є частиною Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

• Територія майже не зазнала впливу людини з 1986 року, що дозволило природі відновитися.
• Тут мешкають рисі, вовки, чорні лелеки, орлани та рідкісні види ссавців.
• Радіаційний фон у водоймі вищий, ніж у середньому по Україні, але не становить безпосередньої загрози для риби та тварин.

Науковці досліджують, як природа адаптується до умов забруднення, і виявили, що багато видів тут розмножуються швидше, ніж у регіонах з людською активністю.

Туризм, спорт та відпочинок на Київському морі 

• Вітрильний спорт– Київське море є чудовим місцем для яхтингу завдяки великим відкритим просторам і стабільним вітрам. Тут регулярно проводяться регати, прогулянкові подорожі, навчання капітанів яхт.
• Рибальський туризм – водосховище славиться великою кількістю риби, що приваблює рибалок з усієї України.
• Кемпінг і відпочинок на островах – уздовж берегів Київського моря розташовані дикі пляжі та мальовничі острови, ідеальні для ночівлі в наметах.
• Кайтсерфінг та віндсерфінг – завдяки великим відкритим просторам і вітряним умовам Київське море є одним із чудових місць для цих видів спорту в Україні.
• Тріатлон і плавання на відкритій воді – організовуються запливи та тренування для спортсменів-аматорів та професіоналів.
• Веслування на байдарках і каное – як для аматорських подорожей, так і для тренувань професійних спортсменів.

Географія та природні умови
Дніпровсько-Тетерівський національний парк розташований на півночі Київської області, між річками Дніпро і Тетерів. Це велика територія з переважно лісистим ландшафтом, де домінують соснові та мішані ліси. Окрім Тетерева, тут протікає низка менших річок Здвиж, Жидок, а також багато заболочених місцевостей.  Водойми та ліси створюють сприятливі умови для багатьох видів тварин.

Природне різноманіття
Дніпровсько-Тетерівський національний парк має багате природне розмаїття, завдяки поєднанню лісових масивів, боліт, річок і заплав. Тут мешкають численні види тварин, птахів і риб, серед яких є як звичайні представники української фауни, так і рідкісні, що занесені до Червоної книги України.

Рослинний світ

Основну частину території займають соснові ліси, які перемежовуються з мішаними та листяними ділянками, де ростуть дуб, граб, береза, осика. У заболочених місцевостях поширені вільха, верба, а також очеретяні та осокові угруповання. На галявинах і луках зустрічається різнотрав’я, зокрема лікарські рослини: звіробій, ромашка, валеріана.

Серед рідкісних та охоронюваних видів флори тут можна зустріти лілію лісову, зозулині черевички, плаун булавовидний та деякі види орхідей.

Тварини

Лісові масиви парку є місцем проживання великих ссавців. Найпоширеніші з них – лось, козуля, дикий кабан, олень благородний. Також трапляються вовки, лисиці, борсуки, куниці.

Серед рідкісних та охоронюваних видів ссавців тут мешкає європейська рись, видра річкова, борсук та вечірниця велетенська (рідкісний вид кажанів).

Птахи

Багатий пташиний світ представлений як осілими, так і перелітними видами. Тут можна зустріти сойку, дятла, сіру ворону, сороку, канюка, яструба та беркута.

Серед охоронюваних птахів трапляються чорний лелека, орлан-білохвіст, пугач, змієїд та великий підорлик. Болота та заплави є важливими місцями для гніздування та відпочинку перелітних водоплавних птахів.

Риби

У річках та заплавах парку мешкає багато видів риб, серед яких найпоширеніші – щука, окунь, сом, лящ, лин, карась. Завдяки чистим водоймам тут також зустрічається судак і вугор річковий.

З рідкісних видів, що потребують охорони, можна згадати стерлядь європейську, яка колись була широко поширена, але зараз зустрічається рідко.

Мисливські угіддя Януковича
До 2014 року значна частина території була мисливськими угіддями, відомими як “Сухолуччя”, де полювали диктатор Віктор Янукович та його наближене оточення. Тут були облаштовані дорогі мисливські будинки, вольєри для дичини та спеціальні дороги. Після втечі Януковича територію повернули державі, а згодом вона отримала статус національного парку.

Велосипедні маршрути
Колишні мисливські дороги, раніше недоступні для звичайних відвідувачів, тепер закриті для автомобільного транспорту. Водночас вони стали популярними серед велосипедистів завдяки якісному асфальтовому покриттю та мальовничим краєвидам. Це робить парк привабливим місцем для екотуризму та активного відпочинку.

Чорнобиль – місто, відоме через одну з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році змінила долю цього регіону, перетворивши його на зону відчуження.

Місто Чорнобиль на сьогодні частково жиле, працює кілька магазинів, тут мешкають науковці, працівники станції, військові, що охороняють кордон.

Чого не скажеш про місто Прип’ять, яке повністю безлюдне

Сьогодні Чорнобиль – місце, що приваблює дослідників, туристів та фотографів. Покинуті міста й села, зарослі ліси та дика природа, яка відновлюється без втручання людини, створюють унікальну атмосферу. Тут легко можна зустріти оленів, лосів, косуль, вночі виють вовки, а на фотопастки потрапляють навіть ведмеді.

Об’єкт Дуга

Загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга 2» була частиною ПРО радянського союзу. Вона виявляла запуск балістичних ракет, передавала сигнал, який могли приймати короткохвильові радіоприймачі по всьому світу з липня 1976 по грудень 1989 року. Цей сигнал звучав як різкий, ритмічний стукіт із частотою 10 Гц, через що радіолюбителі назвали її «Дятлом».

Зараз вона не працює, але досі виглядає ефектно, 150 метрів в висоту, 500 – в довжину. Навколо – ліс до горизонту.

Зона відчуження

З забрудненої території було примусово виселено сотні сіл. Людське життя пішло звідси, залишились журнали, шкільні зошити за 1986 рік. Природа поступово поглинає залишки будинків і доріг.

Тетерів – річка українського Полісся, протікає серед хвойних і змішаних лісів, має багатокілометрову заплаву. Під час повеней розливається навесні мало не до горизонту. Влітку річку можна легко перепливти а місцями навіть перейти.

Маршрут починається у Страхоліссі, місці впадіння Тетерева у Дніпро. Заповідники, непролазні болота і суцільні ліси дають прихисток багатьом тваринам: тут легко можна побачити лосів, оленів, косуль, інших тварин. У парку природи Беремицьке можна навіть зупинитись у глемпінгу, де жити у шатрі поруч з ними)

Влітку і восени тут багато грибів і ягід, хороша рибалка. Весна – красивий час, але обов’язково візьміть спрей від комарів!