Дніпровське зледеніння: льодовик який сформував сучасний рельєф України

Що таке Дніпровське зледеніння?

Дніпровське зледеніння – це найбільше і найпівденніше зледеніння, яке охопило територію сучасної України. Воно відбулося приблизно 270–150 тисяч років тому в період Саальського (Рисського) льодовикового максимуму. Льодовик просунувся аж до лінії, що проходить через територію сучасного міста Дніпро, тобто приблизно на 500 км південніше Києва.

Це зледеніння змінило ландшафт, сформувало річкові системи та залишило після себе численні геологічні відклади.

Як льодовик змінив Київ і його околиці?

Київ знаходився на південній межі стійкого покриву льодовика, що вплинуло на його рельєф:

• Формування пагорбів – льодовик приніс величезну кількість відкладів (морени), що створило нерівномірну височинну структуру, яку ми бачимо в Києві сьогодні.
• Валуни льодовикового походження – у Київській області часто знаходять граніти, кварцити та гнейси, принесені льодовиком із території сучасних Скандинавії та Балтії.
• Заплави Дніпра – під час танення льодовика утворилися великі потоки води, які розширили долину Дніпра та змінили його русло.
• Піщані та глинисті відклади – після відступу льодовика Київщина отримала товсті шари лесових відкладів, що стали основою ґрунтів регіону.

Як льодовик вплинув на Дніпро та його долину?

Дніпро, як головна водна артерія України, зазнав кардинальних змін під час льодовикового періоду:

• Розширення річкової долини – величезні об’єми води від танення льодовика розмили широкі русла, які сформували сучасний вигляд річки.
• Льодовикові озера – після танення льодовика утворилися великі заплавні озера, залишки яких збереглися у вигляді сучасних заболочених низовин і стариць.
• Підйом і спад рівня води – після завершення зледеніння рівень Дніпра зазнавав значних коливань через зміни клімату та поступове накопичення відкладів у руслі.

Звідки льодовик приніс каміння в Україну?

Дніпровське зледеніння принесло на територію України кам’яні відклади, походження яких можна простежити до таких регіонів:

• Балтійський щит (Фінляндія, Швеція, Карелія, Естонія) – основне джерело кварцитів, гранітів та гнейсів.
• Скандинавські гори (Норвегія, Швеція) – гнейси, амфіболіти та діабази, які зустрічаються у валунних відкладах Київщини та Полісся.
• Південна Фінляндія та центральна Швеція – пегматити, апліти та інші магматичні породи, характерні для цих регіонів.
• Естонія та Латвія – доломітові та вапнякові уламки, що інколи містять скам’янілості кембрійського та ордовицького періодів.

Геологи визначають походження цих порід за допомогою мінералогічного аналізу та порівняння з відомими зразками скандинавських та балтійських гірських порід.

Яке каміння залишило Дніпровське зледеніння?

Льодовик приніс на територію України породи, яких тут раніше не було:

• Кварцити – міцна порода, що має характерний блиск і червонуватий або сірий колір.
• Граніти – як місцеві, так і принесені з Балтійського щита.
• Гнейси, амфіболіти – метаморфічні породи, що часто зустрічаються у валунах на Поліссі та в долині Дніпра.
• Моренні відклади – суміш глини, піску, гальки та великих валунів.

Межа льодовика 5 тисяч років тому

Приблизно 5000 років тому, коли на території України мешкали ямники та трипільці, льодовиковий покрив уже відступив далеко на північ. Вплив зледеніння все ще був помітний у Поліссі, де існували великі заболочені ділянки, залишки колишніх льодовикових озер. Найпівденніші залишки льодовикових форм рельєфу в цей час можна було знайти у вигляді моренних пагорбів і валунних полів на півночі України.

Які тварини мешкали поруч із льодовиком?

Льодовикові рівнини та тундрові степи України в той час населяли:

• Мамонти – основна мисливська здобич людей того часу.
• Шерстисті носороги – пристосовані до холодного клімату, знаходили їжу у відкритих степах.
• Бізони та дикі коні – паслися на просторах між льодовиком і степами.
• Печерні ведмеді та леви – мешкали у більш теплих місцевостях, таких як печери Карпат.
• Північні олені – мігрували великими стадами вздовж краю льодовика.

Як люди будували житла під час зледеніння?

Попри суворий клімат, люди все ж мешкали на території сучасної України. Археологічні знахідки показують, що:

• Стоянка Мізин (Чернігівщина) – люди будували житла з кісток мамонтів та вкривали їх шкурами.
• Кирилівська стоянка (Київ) – знаходиться неподалік Дніпра, містить сліди дерев’яних конструкцій.
• Амвросіївська стоянка (Донбас) – показує адаптацію людей до суворих умов та використання печер.

Висновок

🧊 Льодовик давно зник, але його сліди залишилися в кожному пагорбі Києва та в розлогих просторах Дніпра!