Пирогів

Пирогів – це унікальний комплекс під відкритим небом, який вже багато десятиліть зберігає зразки традиційної народної архітектури та побуту більшості етно-культурних районів України.

Створення
Перші кроки з реалізації проєкту здійснювалися за участю спеціалістів з історії, архітектури та етнографії. Завдяки зусиллям державних установ і місцевих громад було розпочато пошук, документацію та евакуацію унікальних споруд з різних куточків України. Будівлі ретельно розбирали на частини, транспортували і відновлювали на новому місці з максимальною збереженням автентичності. Офіційне відкриття музею відбулося в 1960–70-х роках, і з тих пір він постійно доповнюється новими експонатами.

Процес перевезення і відновлення

Будівлі перевозилися шляхом розбирання на окремі елементи, що дозволяло транспортувати їх з віддалених сіл та регіонів. Потім на території музею проводили реставраційні роботи із збереженням оригінальних матеріалів і конструктивних рішень.

Фахівці ретельно відновлювали кожну споруду, зберігаючи автентичність форм, оздоблень та декоративних елементів. Також було перевезено автентичні побутові речі, ремісницькі майстерні з приводоми  від колеса. яке крутить кінь, сільськогосподарські інструменти, меблі, ікони ін.

Представлені регіони 

У музеї «Пирогів» представлені зразки традиційної архітектури з більшості областей України. Серед них можна виділити:

• Середня Наддніпрянщина:
  Фото демонструють типові українські хати з солом’яними стріхами, кам’яні церкви та господарські споруди. Відчутна традиційність сільського побуту й стриманість оздоблень.

• Полісся;

• Полтавщина і Слобожанщина
• 

• Поділля:

  

• Карпати:

У Карпатах хата і господарські споруди часто об’єднувалися під одним дахом або розташовувалися окремо. Огорожі могли бути плетеними, дерев’яними або кам’яними (часто у вигляді валу, обсадженого терням). Також ставилися комори, стодоли, клуні, стайні, хліви, погребиці, шопи, возовні, колешні тощо. Інколи двір будувався у вигляді гражди – коли всі будівлі стоять чотирикутником, утворюючи закритий внутрішній двір

• Південь

Кожен регіон представлений через автентичні експонати, що ілюструють багатогранність української народної архітектури.

Матеріали та умови:
Архітектура житлових і господарських будівель формується природними та кліматичними умовами. Основні матеріали – глина, дерево, очерет, камінь. У лісистих районах використовують бвільше дерева, у степових – глину, солому, камінь, а в лісостепу – суміш матеріалів.

Типова українська хата:
Незважаючи на регіональні відмінності, характерна тридільна хата з входом з південної сторони. Вхід веде до сіней, з яких одна частина утворює “світлицю” (хату), а інша – комору. Перегородки, що відділяють кімнати, мають назви “ванькир” (приховані кімнати) та “хитя”/”хитка” (прибудовані приміщення).

При вході в сіні розташовується піч з однієї сторони і “мисник” (полиця для посуду) з іншої. Між піччю та стіною знаходиться “піл” – місце для сну. На покуті встановлюється стіл із лавами та ослоном, а також розвішуються домашні ікони, прикрашені квітами, зіллям та вишиваними рушниками. Інші елементи меблювання включають оздоблені скрині, жердки для одягу та, за наявності немовлят, колиску.

Млини

Водяні млини:
З’явилися в XII столітті, поділяються на наливні (більш поширені) та підливні. Вони стали важливою частиною місцевого ландшафту, як і вітряки.

Вітряки:

За конструктивним вирішенням вітряки поділяються на два типи: стовпові (козлові) та шатрові. Стовпові вітряки, які вважають давнішими, прийшли в Україну завдяки німецькій традиції – тому їх іноді називають німецькими. Шатрові вітряки, що з’явилися в 1650 році в Голландії, ще отримали назву голландських.

Стовпові вітряки
Корпус вітряка разом із механізмом для молоття зерна, валом і крилами встановлюється на нерухомій основі. Обертання здійснюється завдяки довгій колоді‑водилу, що направляє конструкцію навколо міцного стовпа, закріпленого в землі чи на хрестовині.

Шатрові вітряки
У шатрових моделях нерухомий корпус (зазвичай восьмигранний або круглий, звужується догори для додаткової стійкості) обертається лише дах, разом із крилами та валом.

Принцип роботи
Незалежно від типу, сила вітру обертає крила, що передають рух горизонтальному валу. Всередині корпусу на валу розташовано велике дерев’яне колесо-шестерню, яке через баклушу і веретено приводить у рух верхній камінь жорен, тоді як нижній залишається нерухомим. Зерно надходить у спеціальний кош з лотком, а рівномірність подачі забезпечує вібрація пристрою «коник». Регулювання помолу відбувається шляхом підняття верхнього жорна.

Велосипедний маршрут по території Пирогова
Сучасний музей не лише зберігає історію, а й активно інтегрує сучасні форми відпочинку. На території «Пирогова» є веломаршрут, прокат велосипедів, тому ви зможете проїхати на велосипедлі за день всі регіони України)