Від фінішу веломаршруту на Кінбурській косі, в хорошу погоду на горизонті ледь видно тоненьку смужку суходолу серед безкрайого моря. Це Тендра. за пів дня можна дійти байдаркою до острова, щоб обійти його краще планувати морську подорож на 2 дні.
Острів Тендра – піщана коса, що відокремлює Ягорлицьку затоку від Чорного моря. Його формування почалося близько 8-10 тисяч років тому внаслідок відкладення піску морськими течіями та діяльності вітрів. Геологічні дослідження свідчать, що колись ця територія була частиною материка, але поступово відокремилася внаслідок підняття рівня Світового океану після льодовикового періоду.
Історичні згадки
Тут знаходили давньогрецькі артефакти, що підтверджує використання острова в античні часи. У середньовіччі Тендра слугувала місцем стоянок мореплавців і козацьких чайок.
Природний заповідник
Острів є частиною Чорноморського біосферного заповідника та охороняється як територія з унікальними природними комплексами. Його екосистеми представлені піщаними дюнами, засоленими луками та степовими ділянками, що створюють особливе середовище для рідкісних рослин і тварин.
Флора
Тут зростають понад 250 видів рослин, серед яких багато рідкісних і червонокнижних. Основні представники:
- Піщанка Талієва (Arenaria talievii) – ендемік Причорномор’я.
- Гвоздика бузька (Dianthus hypanicus) – рідкісний степовий вид.
- Ковила дніпровська (Stipa borysthenica) – пристосована до піщаних ґрунтів.
- Гребінник Ліхтенштейна (Cynodon dactylon var. lichtensteinii) – солестійка рослина, що витримує засолення ґрунтів.
- Катран татарський (Crambe tataria) – степова рослина, що зустрічається на дюнних пісках.
Фауна
Острів є місцем існування багатьох видів тварин, зокрема червонокнижних.
- Дикі коні (тарпани) – на острові мешкають напівдикі коні, нащадки колись випущених на волю хатніх порід. Вони добре пристосовані до місцевого клімату та харчуються степовими травами.
- Дельфіни – у прибережних водах часто зустрічаються три види дельфінів: афаліна (Tursiops truncatus), білобочка (Delphinus delphis) та морська свиня (Phocoena phocoena).
- Каракурти (Latrodectus tredecimguttatus) – один із найнебезпечніших павуків Європи. Його отрута сильніша за отруту гримучої змії, але для людини зазвичай не смертельна.
- Птахи – серед місцевих мешканців рожеві пелікани (Pelecanus onocrotalus), орлани-білохвости (Haliaeetus albicilla), кулики та багато інших водоплавних птахів, що гніздяться на острові.
- Комахи – серед рідкісних видів зустрічаються махаон (Papilio machaon), жук-геркулес (Dynastes hercules) та бджола-тесляр (Xylocopa valga).
Тендрівський маяк
Тендрівський маяк – один із найстаріших маяків Чорноморського узбережжя, що має стратегічне значення для мореплавства. Його було зведено в 1827 році і і з тих пір стоїть без всяких перебудов, зберігаючи свій початковий зовнішній вигляд — біла кругла кам’яна башта висотою 30 м з двома чорними горизонтальними смугами.
Спочатку маяк працював на олійних лампах, згодом їх замінили газові, а нині використовуються електричні ліхтарі з автоматичним керуванням. Завдяки його світлу кораблі можуть безпечно проходити повз Тендру навіть у темний час доби.
На острові немає природних джерел прісної води, окрім криниці біля маяка – не забудьте набрати води!
Рельєф та дюни
Острів має рівнинний рельєф, сформований під впливом морських течій та вітрової ерозії. Основу поверхні становлять піщані дюни, висота яких може сягати 5-7 метрів. Деякі дюни закріплені рослинністю, що запобігає їх розмиванню, тоді як інші залишаються рухомими, змінюючи форму під дією вітру. На південному узбережжі зустрічаються прибережні вали, сформовані штормовими хвилями. В центрі острова можна знайти знижені ділянки – солончаки, які періодично заливаються морською водою.
Сучасний стан
Сьогодні Тендра є заповідною зоною, доступ до якої обмежений. Це допомагає зберігати природну рівновагу та рідкісні види, що тут мешкають. Острів також залишається важливим об’єктом наукових досліджень, особливо в сфері біології та екології.
